ІРИНА БЕЛІНА

Художник за гримом Ірина Бєліна розповіла, на що необхідно звертати увагу при створенні образу героя.

«Передусім на персонаж, на якого людина ця має перетворитися. Потім ми обов'язково розмовляємо з режисером. Коли робиш один образ, не можна лише своєю головою думати. Адже скільки людей – стільки й думок. Обов'язково треба обговорити все і з художником-постановником. Він також може висловити свою думку». Ірина досвідчений художник за гримом, розпочинала свій кар'єрний шлях із масштабної постановки «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», а потім чудово показала себе в мюзиклі «Попелюшка», серіалі «Леся+Рома», в гумористичній програмі «Файна Юкрайна», ситкоме країна» та багатьох інших.

Нині свою майстерність Беліна застосовує у проекті «Дизель шоу». Тому ми запитали у Ірини, чи траплялися у неї якісь курйозні випадки під час роботи.

«Я ось не можу сказати, що це курйозний випадок. Інакше це ще називається «муки творчості»: коли ти розумієш, який персонаж, а за сюжетом у актора тексту не так багато, але ти маєш зробити його смішним і незабутнім людині, щоб навіть актор, який працює в цьому образі, сам себе таким відчув». Також вона розповіла про випадок із провідним шоу Єгором Крутоголовим. За словами Ірини, вони довго не могли підібрати потрібну перуку для образу вчителя астрономії. «Я штук п'ять перук переміряла за два дні. На п'ятому ми зупинилися. Ось із ним образ вийшов вдалим, смішним та кумедним». Також Бєліна зазначила, що саме в проекті «Шляхова країна» вони вперше використовували пластичні носи, вуха та інші деталі гриму. «Ми робили образ таксиста, у якого виростали вуха, цікаву білетерку, бабусь тощо. Багато образів було, у яких застосовували часткові силіконові деталі. Звичайно, там брали участь, і перуки, і бороди, і вуса».

Зазначимо, що раніше художники за гримом виготовляли осягнення самостійно. Зараз вони рідко це роблять. Але ось про Ірину так не скажеш, адже в її багажі дуже багато власних виробів.

«Раніше я весь час сама робила всі осяжні вироби, тому що відповідала за них і знала, як вони будуть себе потім поводити, що всі вузлики повинні бути пов'язані тонко, з певним напрямом, з певним забарвленням. Тож краще самому шити. Ось нещодавно на Монатика робила бороду. Її треба було зробити дуже тонко, бо у кадрі її мали стригти. Тому, заради такого замовлення села за йолоп з гачком». Тим не менше, іноді Ірина купує і готові роботи. Вона розповіла, де найкраще купувати вироби з волосся. Може, у них є ті, яких немає в моїй базі. Але на жаль фахівців у цій галузі залишилося дуже мало, тож перуки купую за кордоном. В основному в Англії. Також дуже добре розвинений у плані AliExpress. Там я вибираю собі перуки не лише з того, з чого вони зроблені, а й як виготовлені».

Також ми запитали про складнощі, які можуть виникати при виготовленні перуків. Виходячи зі слів фахівця, це досить ретельний і скрупульозний процес.

«Для них спочатку потрібно виготовляти монтюр. Якщо це індивідуальна перука, то ще необхідно зняти певні мірки з людини, які потім наносяться на бовдур. Потім по них ти робиш монтюр. Монтюр - це шапочка, на яку кріпиться волосся». Складнощі бувають і з проділом: «Наприклад, дивишся: перука шикарний! Потім береш до рук і розумієш, що це тільки на картинці він був такий гарний. Розділяєш проділ і відразу бачиш тріс - кіску, на яку прикріплюється волосся. І цю кіску ти вже ніяк не перекриєш. Актор потім подивиться на цю перуку і подумає: «О боже, треба її швидше сховати, щоб ніхто не бачив».